25 травня у кімнаті депутатів Гадяцької районної ради відбулося засідання конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради, на якому затверджено текст оголошення про проведення конкурсу.

ІНФОРМАЦІЯ

про оголошення конкурсу на зайняття вакантної  посади директора комунального некомерційного підприємства  «Гадяцька центральна районна лікарня» Гадяцької районної ради

 

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ: ч.9 ст.16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1094 «Про затвердження  Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я» (зі змінами),  Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств (установ, організацій, закладів), які належать до спільної власності територіальних громад Гадяцького району, укладення та розірвання з ними контрактів (із змінами), затвердженого рішенням дев’ятнадцятої сесії районної ради сьомого скликання від 24.02.2017 року, розпорядження голови районної ради «Про оголошення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради»  №18-р від 22.05.2020.

День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Cвято запрошує кожного охочого до абсолютно простого вчинку – одягнути вишиванку, де б ти не був. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

Сімейна медицина – єдиний вид медичної допомоги, що стосується кожного із нас, адже 80 відсотків усіх звернень відбуваються саме на цьому рівні.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме первинна медико-санітарна допомога має бути основою в організації медичної допомоги населенню. Вже за першого контакту з пацієнтами сімейні лікарі мають визначати не лише діагноз, але й необхідний рівень фахової допомоги в закладах охорони здоров’я.

Сімейна медицина пройшла нелегкий шлях. Майже кожен українець сьогодні має лікаря, якому довіряє і до якого може звернутися з будь-якими проблемами зі здоров’ям або дізнатися, як вести здоровий спосіб життя і не хворіти. Також у будь-який момент можна змінити лікаря, підписавши декларацію з іншим. Змінена система фінансування первинної ланки допомоги. Замість зарплатні за ставкою наразі лікарі отримують дохід за надані медичні послуги населенню.

Сьогодні відповідальність, фаховість, турбота сімейних лікарів та медичних сестер загальної практики-сімейної медицини первинної ланки забезпечують зміцнення здоров’я жителів нашого району.

З нагоди Всесвітнього дня сімейного лікаря висловлюємо всім працівникам служби сімейної медицини комунального закладу «Гадяцький ЦПМСД» безмежну вдячність за високий професіоналізм та відданість справі. Від усієї душі бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, миру, сімейного благополуччя, тепла і затишку, поваги і порозуміння від пацієнтів. Хай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до вас сторицею!

 

У цей день Україна і світ відзначають День пам'яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу.
18 травня 1944 року з Криму було відправлено перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано близько 200 тис. людей.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Згідно з даними Українського інституту національної пам'яті, протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.
12 листопада 2015 року Верховна рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримських татар і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Парламент України звернувся до міжнародного співтовариства із закликом визнати депортацію кримських татар з Криму 1944 року геноцидом, а також засудити заборону Росією Меджлісу кримськотатарського народу на території півострова.
«На привеликий жаль, мусимо визнати, що ставлення більшості українців до братнього кримського народу є продуктом російської імперської та радянської ідеологій і описується стандартними кліше: «набіги», «ясир», «невірні», «турецький вплив». Ми якось забуваємо, що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, що разом з кримським військом Виговський розбив москалів під Конотопом, що Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Та й зрештою уперто ігноруємо той факт, що українська держава сьогодні значною мірою складається із земель Кримського ханства – й Одеська, і Миколаївська, і Херсонська області, і південь Запорізької, Донецької та Луганської, а крім того, уся Кубань – це все Кримське ханство, а отже, варто самим будувати взаємини з корінним народом цих земель, а не переспівувати московських пісень». Ці слова знаних письменників, братів Капранових залишаються актуальними сьогодні. І, певно, лишатимуться такими довгий час.
Анексія Криму стала важким ударом для всієї України, але найбільшим - для корінного населення півострова. Тому сьогодні ми виступаємо на підтримку тих, кому знову доводиться відстоювати свої права у Криму.
Україна відновить справедливість. Тоді закінчаться знущання над татарами, буде повернуто територію, свободу і рівність!

День пам’яті жертв політичних репресій був встановлений згідно з указом Президента у 2007 році й з того часу відзначається щороку у третю неділю травня.

Його мета – належне вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги громадськості до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким жертв політичних репресій та всім, кого торкнулася ця страшна трагедія.

14 травня працівники районної ради у складі керуючої справами виконавчого апарату Валентини Пирогової, головного спеціаліста з питань юридичного забезпечення ради Світлани Осадчої та головного спеціаліста відділу організаційно-правової роботи Романа Стромила провели день апарату у виконавчому комітеті Лютенської сільської ради.