У цей день Україна і світ відзначають День пам'яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу.
18 травня 1944 року з Криму було відправлено перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано близько 200 тис. людей.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Згідно з даними Українського інституту національної пам'яті, протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.
12 листопада 2015 року Верховна рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримських татар і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Парламент України звернувся до міжнародного співтовариства із закликом визнати депортацію кримських татар з Криму 1944 року геноцидом, а також засудити заборону Росією Меджлісу кримськотатарського народу на території півострова.
«На привеликий жаль, мусимо визнати, що ставлення більшості українців до братнього кримського народу є продуктом російської імперської та радянської ідеологій і описується стандартними кліше: «набіги», «ясир», «невірні», «турецький вплив». Ми якось забуваємо, що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, що разом з кримським військом Виговський розбив москалів під Конотопом, що Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Та й зрештою уперто ігноруємо той факт, що українська держава сьогодні значною мірою складається із земель Кримського ханства – й Одеська, і Миколаївська, і Херсонська області, і південь Запорізької, Донецької та Луганської, а крім того, уся Кубань – це все Кримське ханство, а отже, варто самим будувати взаємини з корінним народом цих земель, а не переспівувати московських пісень». Ці слова знаних письменників, братів Капранових залишаються актуальними сьогодні. І, певно, лишатимуться такими довгий час.
Анексія Криму стала важким ударом для всієї України, але найбільшим - для корінного населення півострова. Тому сьогодні ми виступаємо на підтримку тих, кому знову доводиться відстоювати свої права у Криму.
Україна відновить справедливість. Тоді закінчаться знущання над татарами, буде повернуто територію, свободу і рівність!