Статтею 43 Конституції України гарантується право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівникам, які вже працюють, та тим, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це гарантія соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Небезпека „тіньової” зайнятості, як і „тіньової” заробітної плати, полягає не стільки в тому, що бюджет недоотримує кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду, а й у тому, що громадяни ризикують втратити право на соціальні та трудові гарантії передбачені законом при офіційному працевлаштуванні

Одним з пріоритетних питань сьогодення, які потребують негайного вирішення, є детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати. Державою здійснюються певні кроки в цьому напрямку, але соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить, перш за все, від свідомої громадянської позиції самих працюючих.       Тому, порада працівникам, яким пропонують роботу без укладання трудового договору з оплатою праці «у конверті», перш, ніж погодитися на дану пропозицію, зважити всі переваги офіційного працевлаштування, серед яких:

  1. 1. Економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором.

         Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно   та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується в повному обсязі дл стажу, який буде разом із розміром заробітної плати  враховуватися при  нарахуванні пенсійної виплати.

  1. Трудові гарантії. Офіційне укладення трудового договору захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не матиме всіх перелічених гарантій.

На жаль, реальністю сьогодення є той факт, що за офіційного працевлаштування працівник у більшості випадків отримує низьку заробітну плату. Це зумовлено тим, що із офіційної заробітної плати відраховується податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, а на фонд оплати праці нараховується єдиний соціальний внесок. При нарахуванні та виплаті  заробітної плати «в конвертах» в більшості випадків заробітна плата вища, порівняно з офіційним працевлаштуванням, оскільки в такій ситуації не здійснюються відрахування із заробітної плати, - саме цей факт є єдиним позитивним моментом неофіційного працевлаштування як для працівника, так і роботодавця. Однак у такому разі держава не отримує відрахувань з доходу особи, а сама особа позбавлена названих вище прав.

     Законодавством заборонено платити працівнику менше за мінімальну заробітну плату. Тому багато людей отримують офіційно мінімальну заробітну плату, і з неї здійснюють відповідні відрахування, а решта суми заробітної плати за домовленістю між працівником і роботодавцем сплачується неофіційно «в конверті». Це  досить поширений спосіб тінізації заробітної плати. Здавалося б, що такий вид розрахунку на користь  як роботодавцю, так і працівнику. Наймана особа офіційно працевлаштована, їй щомісячно нараховується мінімальна заробітна плата, з якої сплачено внески, а решта заробітку виплачується «в конверті», без сплати податків і внесків. Але такий спосіб оплати праці гарантує соціальні виплати тільки в мінімальному розмірі.

     Шановні громадяни, задумайтесь над своїм майбутнім уже сьогодні, та  вимагайте від роботодавця нараховувати та виплачувати   заробітну плату   прозоро та відкрито.

Офіційне оформлення трудових відносин та легалізація робочих  місць для роботодавця - це  позитивний імідж та репутація надійного партнера.

 

Головний державний інспектор                                               Л.Д.Тіхонова