Печать

Згiдно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, що вiдлiчується з дня укладення трудового договору. Тобто вiдправною датою для визначення робочого року, за який надається щорiчна вiдпустка, є дата укладення трудового договору.

Для розрахунку перiодiв роботи, за якi в подальшому надаватиметься щорiчна вiдпустка, слiд керуватися ст. 9 Закону України «Про відпустки», якою визначено обчислення стажу роботи, що дає право на щорiчну вiдпустку. За частиною 1 цiєї статтi до стажу роботи, що дає право на щорiчну основну вiдпустку, зараховуються:

Тому у вiдповiдному робочому роцi до часу, який дає право на щорiчну основну вiдпустку, має бути зарахований час фактичної роботи працiвницi та час перебування її у вiдпустцi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами (ст. 17 Закону). Час перебування у частково оплачуванiй вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку або у вiдпустцi без збереження заробiтної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирiчного вiку, до стажу роботи, що дає право на щорiчну основну вiдпустку, не зараховується. Отже, враховуючи викладене, робочий рiк, за який надається щорiчна вiдпустка, має брати вiдлiк з дати укладення трудового договору. Тобто пiсля виходу працiвницi з вiдпустки для догляду за дитиною робочий рiк для надання щорiчної вiдпустки не змiнюється.

 
Головний державний інспектор

Управління Держпраці у Полтавській обл.                                        Л.Тіхонова